Положення про обласний фестиваль-конкурс учнівських проектів самоврядування “Ми віримо в гарне майбутнє” серед учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів

Положення

про обласний фестиваль-конкурс учнівських проектів самоврядування “Ми віримо в гарне майбутнє”

серед учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів

І. Загальні положення

1.1. Обласний фестиваль-конкурс учнівських проектів самоврядування “Ми віримо в гарне майбутнє” серед учнів загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів (далі – фестиваль-конкурс) проводиться Департаментом освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації спільно з Полтавським обласним інститутом післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського.

1.2. Фестиваль-конкурс проводиться з метою:

       сприяння розвитку учнівської проектної діяльності, набуття досвіду громадянських дій та демократичної поведінки школярів у вирішенні соціально важливих суспільних проблем;

  формування лідерських якостей учнів та молоді;

       виховання соціально-правових компетенцій учнів та молоді,

активізація діяльності органів учнівського самоврядування області.

1.3. Завданням фестивалю-конкурсу є:

        підтримка розвитку проектної діяльності школярів, спрямованої на формування в них активної життєвої позиції;

       демонстрація (презентація) досягнень шкільних (районних) груп учнівського самоврядування;

        виховання в учнів любові до рідного краю;

        пошук нових форм і методів формування в учнів навичок природоохоронної, пізнавальної, просвітницької діяльності;

        пошук відповідно до норм чинного законодавства шляхів розв`язання суспільних проблем;

        привернення уваги органів місцевого самоврядування, громадськості, педагогічних колективів до питань розвитку особистості;

        підтримка талановитих школярів, сприяння їх самореалізації, стимулювання подальшої творчої  діяльності.

1.4. У ході проведення фестивалю-конкурсу обробка персональних даних здійснюється з урахуванням вимог Закону України «Про захист персональних даних».

ІІ. Організація та проведення фестивалю-конкурсу

2.1. Загальне керівництво фестивалю-конкурсу здійснює Департамент освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації.

Безпосередню підготовку та проведення фестивалю-конкурсу забезпечує Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені М.В.Остроградського.

         2.2. До участі у фестивалі-конкурсі запрошуються лідерські групи учнівського самоврядування (3 особи) загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів.

         2.3. Фестиваль-конкурс проводиться протягом вересня-жовтня щороку  в ІІІ етапи:

І етап – шкільний – з 1 по 20 вересня, безпосередньо в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах розглядаються проекти учнівського самоврядування, які були реалізовані в минулому навчальному році.  Визначається по одній команді переможниці  від навчального закладу (по номінаціям).

ІІ етап – районний (міський) – з 20 по 30 вересня. Визначається по одній команді переможниці  від району (міста) (по номінаціям).

ІІІ етап – обласний – проводиться  у 2 тури:

1 тур (заочний)  – з 1 по 5 жовтня. Журі обласного конкурсу розглядає й оцінює матеріали, надіслані районними (міськими) відділами (управліннями) освіти, обираються учасники для очного туру.

2 тур (очний) –  з 6 по 15 жовтня в рамках якого проводяться:

Ø представлення лідерської групи,

Ø представлення та захист проектів,

Ø навчальні тренінги для учасників,

Ø визначення переможців фестивалю-конкурсу.

2.4. Фестиваль-конкурс проводиться у таких номінаціях:

«Ми за здоровий спосіб життя»;

«Охороняти природу – це здорово»;

«Я – громадянин України»;

«Ми знаємо свої права»;

«Лідерський рух»;

«Допоможи ближньому своєму».

          2.5. Положення про проведення І та ІІ етапів фестивалю-конкурсу розробляються та затверджуються відділами (управліннями) освіти райдержадміністрацій (міськвиконкомів) відповідно до цього Положення.

          2.6.  Дата, час та місце проведення фестивалю-конкурсу визначається наказом Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації.

         2.7. Для організації та проведення ІІІ етапу фестивалю-конкурсу створюється оргкомітет, а для оцінювання – журі. Склад оргкомітету та журі затверджується наказом Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації.

   2.8.  Для участі у ІІІ-му (обласному) етапі фестивалю-конкурсу надсилаються проекти лідерських груп учнівського самоврядування, що стали переможцями ІІ етапу, до 1 жовтня на поштову адресою: Полтавський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти ім. М.В.Остроградського, вул. Жовтнева, 64-ж, м. Полтава, 36014.

    2.9. Для участі у ІІІ-му (обласному) етапі фестивалю-конкурсу подаються такі матеріали:

      подання оргкомітету ІІ етапу фестивалю-конкурсу;

     заявка на участь за встановленою формою згідно з додатком;

     опис проекту, в якому розкрито тему, мету, завдання, очікувані результати, етапи підготовки та реалізації (вивчення актуальних тем та вибір проблеми для дослідження, дослідження проблеми, аналіз інформації, вирішення проблеми,

4

реалізація проекту, підготовка проекту до представлення, висновки) в друкованому та електронному варіантах;

    інші матеріали, що додаються до проекту та розкривають зміст проблеми (фотоматеріали, статті, написані на підставі опитування; стислі конспекти стосовно висвітлення проблеми в пресі, на радіо чи телебаченні; пропозиції громадських організацій; уривки з повідомлень державних установ; демонстраційні матеріали, текстові повідомлення, малюнки, карти, діаграми, заголовки статей, статистичні таблиці, карикатури, ілюстрації тощо.

2.10. Стислий опис роботи над кожним етапом проекту подається у довільній формі, який доповнюється двома-трьома фотографіями.

2.11. Конкурсні роботи повинні бути  написані українською мовою з урахуванням сучасних вимог правопису: комп’ютерний набір на одній стороні аркуша білого паперу формату А4. При цьому використовується шрифт текстового редактора Word – Times New Roman розміру 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст конкурсної роботи необхідно друкувати, залишаючи параметри таких розмірів: лівий, правий, верхній та нижній – по 20 мм.

2.12. Під час очного туру ІІІ-го (обласного) етапу фестивалю-конкурсу проводиться представлення команди (лідерської групи). Час представлення до 10 хвилин.

2.13. Під час очного туру ІІІ-го (обласного) етапу фестивалю-конкурсу проводиться представлення проекту та його захист, в ході якого використовується мультимедійна презентація (до 15 слайдів) або відеоролик (до 10 хвилин) з описом всіх етапів роботи над проектом. На представлення та захист проекту відводиться до 15 хвилин.

2.14. Оцінювання конкурсних робіт під час заочного туру ІІІ-го (обласного) етапу фестивалю-конкурсу здійснюється за такими критеріями:

         відповідність теми номінації, повнота її розкриття – 10 балів;

         методи реалізації та організація діяльності – 20 балів;

         актуальність порушеної проблеми – 10 балів;

         науковий підхід до вирішення порушеної проблеми – 10 балів;

         пізнавальне та виховне значення роботи – 10 балів;

        змістовність, аргументованість, інструментальність (наявність засобів, технологій діяльності) – 18 балів;

         результативність діяльності – 12 балів;

5

         якість виконаної роботи – 10 балів.

Максимальна кількість балів – 100.

2.15. Критерії оцінювання на очному турі ІІІ-го (обласного) етапу фестивалю-конкурсу:

    структурованість, логічність та цілісність представлення проекту (команди) – 20 балів;

    володіння аудиторією: уміння володіти собою; культура мовлення і спілкування; доброзичливість; комунікабельність; кмітливість і швидкість реакції – 20 балів;

     командна робота – 20 балів.

     Максимальна кількість балів – 60.

ІІІ. Визначення переможців та фінансування фестивалю-конкурсу

3.1. Переможцями фестивалю-конкурсу визначаються учасники, які набрали найбільшу кількість балів.

        3.2. Переможці ІІІ-го (обласного) етапу фестивалю-конкурсу нагороджуються грамотами Департаменту освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації та подарунками.

3.3. Керівники (консультанти), які підготували переможців фестивалю-конкурсу, нагороджуються подяками Полтавського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти імені М.В. Остроградського.

3.4. Конкурсні роботи переможців фестивалю-конкурсу публікуються в педагогічних періодичних виданнях з урахуванням вимог Закону України «Про авторське право і суміжні права».

  3.5. Фінансування фестивалю-конкурсу здійснюється Департаментом освіти і науки Полтавської обласної державної адміністрації відповідно до затвердженого кошторису.

 3.6. Для забезпечення підготовки та проведення фестивалю-конкурсу в установленому порядку залучаються благодійні внески, спонсорська допомога та інші надходження, не заборонені чинним законодавством України.

  

Заявка

на участь у ІІІ-му (обласному) етапі обласного фестивалю-конкурсу 

учнівських проектів самоврядування “Ми віримо в гарне майбутнє” серед учнів загальноосвітніх та   позашкільних навчальних закладів

1.                 Назва номінації:______________________________________________

2.                 Назва проекту:_______________________________________________

3.                Назва району (міста):__________________________________________

4.                 Назва команди:______________________________________________

5.  Найменування та місцезнаходження навчального(их) закладу(ів):___________________________________________________

6.                 Склад команди:

№ п/п	Прізвище, ім’я, по-батькові учня	Дата народження	Клас, навчальний заклад	Посада в органі учнівського самоврядування	Контактні телефони, ел.адреса
1.
2.
3.

7.                 Керівник команди:

Прізвище, ім’я, по-батькові	Посада	Контактні телефони, ел.адреса

8.                 Коротка анотація проекту (актуальність, мета, завдання):___________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

_________________________________________________________________

Голова організаційного комітету

ІІ етапу фестивалю-конкурсу         _________                       _________________

                                                     (підпис)                                                  (П.І.П)

"Анатомія" навчального проекту

Як створити навчальний учнівський проект із використанням інформаційно-комунікативних технологій

Ідея компетентнісно-орієнтованої освіти - це одна з відповідей системи освіти на сучасне соціальне замовлення. Робота над ключовими компетентностями випускника не є специфічним завданням саме української освітньої системи. Це шлях, яким світова освіта загалом намагається прийти до подолання розриву між результатами як загальної, так і професійної освіти (а в останній системі освіти західних країн уже є серйозні досягнення) та сучасними вимогами життя.

Методика управління для неосяжної кількості найрізноманітніших проектів має єдину структуру, в якій можна виділити такі групи процесів:

·         ініціації ‑ прийняття рішення щодо запуску проекту ‑ зазвичай завершується складанням і затвердженням статуту проекту з визначенням його мети, терміну виконання, критеріїв успіху, призначенням і чітким окресленням повноважень керівника проекту;

·         планування ‑ безперервне визначення кращих способів дій задля досягнення мети проекту з урахуванням конкретної ситуації, а основою планування є графік його виконання з урахуванням усіх стадій і всіх виконавців;

·         аналізу ‑ уключає й аналіз плану проекту, й аналіз відомостей про якість його виконання, а результат аналізу набуває форми висновку щодо необхідності прийняття організаційних або економічних коректив;

·         виконання ‑ реалізація плану проекту, тобто організація робіт, контроль за їхнім виконанням і прийняттям;

·         управління ‑ розробка й реалізація рішень щодо внесення необхідних для успішного виконання проекту змін, а за умови успішного виконання, зводиться до доведення до учасників проекту планових завдань і контролю за їхньою реалізацією;

·         завершення ‑ забезпечення порядку щодо закриття заключних контрактів, остаточних розрахунків з усіма учасниками проекту, документування рішень і оформлення звітної документації.

Управління проектом має бути орієнтоване не тільки на сам проект, а й на середовище, в якому він реалізується. Окрім того, не слід забувати про необхідність збалансованості інтересів, відповідальності та прав усіх учасників проекту.

Основна теза сучасного розуміння методу проектів

Навчальний процес, орієнтований на особистість учня з урахуванням його індивідуальних особливостей і здібностей, передбачає, що:

·         у центрі навчального процесу знаходиться учень, його пізнавальна та творча діяльність;

·         відповідальність за успіх навчальної діяльності переважно учні беруть на себе;

·         головна мета такого навчання - розвиток інтелектуальних і творчих здібностей учнів, усвідомлення ними моральних цінностей, що згодом дозволить їм стати здатними до самореалізації, самостійного мислення, прийняття важливих рішень; уміння працювати над розв’язанням важливих проблем як самостійно, так і у групі;

·         роль учителя в навчальному процесі дуже відповідальна, але зовсім відмінна від тієї, що орієнтована на традиційне навчання;

·         навчальна діяльність учнів має сприяти розвитку критичного та творчого мислення.

Інтенсифікація сучасного викладання навчальних предметів відбувається завдяки застосуванню інтерактивних методик, до яких, перш за все, можна віднести найпоширеніші в середовищі української освіти ‑ новітні інформаційні технології та метод проектів.

Метод проектів набув поширення та великої популярності завдяки раціональному поєднанню теоретичних знань і можливостей їх практичного застосування для розв’язування конкретних завдань дійсності у спільній діяльності учнів. "Усе, що я пізнаю, я знаю. Навіщо це мені потрібно? Де й як я можу ці знання застосувати?" - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, яка приваблює багато освітніх систем, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями та прагматичними вміннями.

Метод проекту - сукупність певних організаційних дій, документів, текстів, призначених для створення реального об’єкта, предмета або теоретичного продукту. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну діяльність учнів - індивідуальну, парну, групову, - яку вони здійснюють упродовж певного часу. Результати виконаних проектів повинні бути "відчутними", тобто, якщо це теоретична проблема, то має бути запропоноване конкретне її розв’язання, а якщо практична - конкретний результат, готовий до впровадження.

Але треба розуміти, що будь-яка робота над темою чи просто групова робота ще не є методом проектів. Останній передбачає певну сукупність навчально-пізнавальних прийомів, що дозволяють вирішити ту чи іншу проблему шляхом самостійних дій учнів з обов’язковою презентацією (представленням, викладенням) отриманих результатів.

З іншого боку, ця технологія включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Основні вимоги до використання методу проектів:

·         наявність значущої в дослідницькому або творчому плані проблеми чи задачі, для розв’язування якої потрібні інтегровані знання та дослідницький пошук;

·         практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

·         самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

·         визначення кінцевої мети проектів (спільних чи індивідуальних);

·         визначення базових знань із різних галузей, необхідних для роботи над проектом;

·         структурування змістової частини проекту з указуванням поетапних результатів;

·         використання дослідницьких методів ‑ визначення проблеми, дослідницьких задач, що випливають із проблеми, висунення гіпотез щодо їх розв’язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, корегування, висновки;

·         результати виконаних проектів мають бути матеріальними, тобто певним чином оформлені у вигляді відеофільмів, альбомів, бортжурналів віртуальних подорожей, комп’ютерних газет, альманахів, веб-сторінок тощо.

Застосування комп’ютерних технологій

До основних труднощів, які заважають розпочати роботу над проектом, перш за все відносять відсутність організаційних умов щодо роботи учнів і вчителя для вільного доступу до комп’ютера протягом усього шкільного дня, можливість отримати у процесі роботи консультації спеціалістів, відсутність відповідних методик тощо.

Метод проектів - це приклад педагогічних технологій, засоби ж їх проведення можуть бути різними, у тому разі й із використанням нових інформаційних технологій. Це можуть бути комп’ютерні телекомунікації, інтерактивне телебачення, факс, радіозв’язок тощо. Тому головне - чітко визначитися з самим методом.

Запропоновані комп’ютерні технології мають застосовуватись цікаво та з урахуванням віку учнів. Їх застосування є на сьогоднішній день невід’ємною складовою успіху навчального проекту. За допомогою прикладів учнівських робіт чітко продемонстровано зв’язок між доцільним застосуванням комп’ютерних технологій і засвоєнням учнями нової навчальної інформації.

Перш ніж приступити до будь-якого проекту, якщо є вже ідея проекту, необхідно визначитися з його соціальною, культурною, економічною значущістю. Задумана ідея може бути усвідомлена тільки тоді, коли її розглянути в певній системі знань, соціального явища, економічної проблеми тощо. Іншими словами, ваша ідея може "потягнути" за собою цілу низку взаємозв’язаних проектів, що складають єдину тему, проблему, яку доцільно розглядати, аналізувати, вивчати послідовно, крок за кроком, проект за проектом, усе глибше занурюючись у проблему, розглядаючи різні її аспекти.

Навчання та розвиток учнів

Проекти поділяються на короткочасні та широкомасштабні. До роботи над широкомасштабними освітніми проектами залучається велика кількість школярів, учителів-предметників, інших педагогічних працівників. Ці проекти тривають від двох тижнів до півроку й більше.

Головним для вчителя є постановка ключового запитання та вибір низки тематичних запитань. Основні запитання проекту супроводять навчання. Вони відображають основну концепцію навчальної теми; ведуть до серцевини, суті (сутності) навчального предмета; постають знову і знову впродовж вивчення теми; не мають очевидної, "правильної" відповіді; сформульовані так, що провокують зацікавленість школярів.

Ключові запитання широкоохоплюючі, здійснюють зв’язок між навчальними предметами, між окремими темами уроків, а тематичні, що пов’язані з конкретною темою уроку, підтримують, конкретизують, поглиблюють ключові.

Основні питання проекту потрібні для того, щоби сприяти розвитку навичок мислення високого рівня, щоб учнівські проекти були творчими та реальними, могли б зосередити увагу учнів на основних важливих питаннях.

Наведемо приклад того, як ключові та тематичні запитання пов’язані з Державними освітніми стандартами та програмами навчальних предметів.

Кожен проект має структуровану змістовну частину (поетапних результатів), яка може змінюватися під час роботи. Створюючи план проекту, учитель повинен проаналізувати роботу своїх учнів, продумати ті вхідні знання та навички, які необхідні учневі на початку роботи. Разом з учителями-предметниками з’ясувати теми, на які вони будуть посилатись під час формулювання навчальних цілей навчального учнівського проекту. Чітка схема всього навчального циклу, опис дій, що буде виконуватися учнями, їх послідовність. Опис того, як учні залучатимуться до навичок самостійної творчої роботи шляхом створення власних проектів - ось перелік тих питань, які повинен урахувати вчитель, щоб робота над проектом стала творчим процесом.

Також необхідно продумати, яке обладнання та програмне забезпечення необхідно мати. Учитель складає перелік підручників, хрестоматій, довідників, ресурсів Інтернету, які знадобляться для реалізації проекту. Також можна запланувати запрошення на уроки вчених, інтерв’ю фахівців з обраної теми, організувати екскурсії, зокрема музеї тощо.

Під час підготовки навчального плану проекту вчитель продумує завдання підвищеного рівня складності, теоретичні питання, які потребують глибокого вивчення, дослідження певних тем на вибір учня, на які, не можна одержати однозначних відповідей, завдання олімпіадного характеру для обдарованих учнів.

Вимоги для вчителя

Для реалізації будь-якого, а в першу чергу телекомунікаційного проекту вчитель повинен мати такі фахові компетентності:

·         уміння побачити та відібрати найбільш цікаві, практично значущі теми проектів;

·         володіння всім арсеналом дослідницьких, пошукових методів, уміння організувати дослідницьку самостійну роботу учнів;

·         переорієнтація всієї навчально-виховної роботи учнів зі свого предмета на пріоритет різноманітних видів самостійної діяльності дослідницького, пошукового, творчого планів. Дитина може розвивати свої потенційні здібності, природні задатки тільки за умови, що вона буде мати можливість працювати в різних режимах, але з пріоритетним акцентом на індивідуальну та самостійну діяльності;

·         володіти мистецтвом комунікації, яке передбачає вміння організувати й вести дискусії, не нав’язуючи своєї точки зору, без тиску на аудиторію своїм авторитетом; здатністю генерувати нові ідеї, спрямувати учнів на пошук шляхів розв’язання поставлених проблем; уміння встановлювати та підтримувати у групі проекту стійкий, позитивний емоційний настрій;

·         володіння комп’ютерною грамотністю (текстовим редактором, телекомунікаційною технологією, користуванням базою даних, принтером, серверами глобальної мережі Інтернету тощо);

·         уміння інтегрувати різні галузі чи сфери для розв’язування проблематики вибраних проектів.

Планування реалізації проекту

Методичний алгоритм до планування реалізації проекту може бути таким (із визначенням того, хто це зробить чи допоможе та часу виконання).

1. Визначити календар проекту (учитель, за день).

2. Зарезервувати час у комп’ютерній лабораторії та бібліотеці (координатор проекту, за тиждень).

3. Знайти та зібрати книги, диски DVD, компакт-диски тощо, які будуть використовуватись у проекті (учитель, за тиждень).

4. Провести додаткове заняття з класом (учитель, за день).

5. Переконатись, що учні мають навички роботи з комп’ютером, забезпечити можливості навчання тих, хто таких навичок не має (координатор, за тиждень).

6. Визначити дату відкритого уроку для захисту проекту (заступник директора з НВР, за півроку).

7. Розмістити статтю у шкільній газет (координатор проекту, за 2 тижня).

8. Запросити директора школи для ознайомлення з роботою учнів (директор, за 2 тижня).

9. Запросити батьків для допомоги (координатор, за 2 тижня).

10. Розподілити час роботи на комп’ютерах, визначити час роботи за змінами (координатор, за тиждень).

11. Отримати матеріали та приладдя для практичної роботи (координатор, за тиждень).

12. Проконсультувати та перевірити роботу учнів (учитель, за тиждень).

13. Визначити зберігання учнівських файлів у шкільному комп’ютері та можливості доступу до них учнів (координатор, за тиждень).

Створення мультимедійної презентації

При плануванні та виготовленні методичних матеріалів вчителю треба створити власну презентацію, веб-сайт або публікацію для свого навчального проекту. У процесі добору методичних матеріалів не забувати про мету й завдання проекту, ключове та тематичні питання. Методичні матеріали, розроблені з використанням інформаційних технологій, допомагатимуть вам успішно вирішувати свої професійні завдання, а учням - по-новому подати результати своїх досліджень.

Зокрема потрібно розробити: презентацію для подання проекту учням; публікацію, яка інформувала б учнів та їх батьків про ваш майбутній проект; веб-сайт як інформаційний ресурс для учнів.

Складові презентації можуть бути такими:

·         анотація до проекту;

·         план проекту та вимоги до нього (терміни здійснення проекту; фотографії учнів тих класів, які вже працювали над проектом; ресурси, які можуть використати учні; різні рекомендації для учнів; форми та критерії оцінювання);

·         стислий огляд нової ідеї, поняття або теми;

·         опис щоденних занять або процесу до реалізації проекту;

·         посилання на відповідні веб-сайти та їх опис;

·         опис проекту, де вказується мета його створення, перераховуються використані матеріали, розповідається про діяльність учнів;

·         добір ілюстрацій, комп’ютерна графіка;

·         фотографії, малюнки, анімації;

·         список інформаційних джерел.

Найчастіше плани навчальних "школярських" проектів, а також звіти про їхнє виконання представляють у формі мультимедійної презентації. Таку роботу можна вважати підготовкою сьогоднішніх учнів для виконання "серйозних" проектів у майбутньому.

Розробка критеріїв оцінювання діяльності учнів

Одним із розділів будь-якого навчального плану є форми оцінювання навчальних досягнень учнів. У ході роботи над проектом учні неодноразово можуть звертатись до критеріїв оцінювання їхньої навчальної діяльності. Для цього готуються тести, контрольні запитання, розробляються форми оцінювання презентацій, публікацій, веб-сайтів тощо. При цьому слід зауважити, що дуже добре, коли учні знають, хто, коли та на якому етапі буде оцінювати їх роботу. Оцінювання може проводитися вчителями, групами учнів або кожним учнем окремо.

Кінцевий розділ плану проекту включає ключові слова, сполучення, терміни, теми та власне слова, що мають важливе значення для навчального проекту. За цими словами учню буде значно легше шукати необхідну інформацію в Інтернеті чи в інших джерелах. Комп’ютер повинен допомагати вчителю й учням, а не відволікати їх від навчання. Підібрані раніше адреса веб-сайтів значно звузять коло пошуків, зекономлять час роботи в Інтернеті.

Існують різні методи оцінювання та форми оцінювальних засобів. Наприклад, таблиця для перевірки конкретних результатів діяльності, шкала, нарахування балів тощо). Учителю необхідно вибрати форму, найбільш прийнятну для його учнів та їх проектів. При використанні системи нарахування балів за зміст презентації доцільно призначати більшу кількість балів ніж за техніку її виконання.

При виконанні цього кроку вчителю потрібно розробити форму оцінювання діяльності учнів щодо створення мультимедійної презентації, а при розробці форми та критеріїв оцінювання доцільно звернути увагу на такі аспекти.

Зміст, що залежить від мети створення презентації. У цьому випадку засоби оцінювання визначаються в контексті відповідної теми презентації.

Грамотність викладу та достовірність інформації ‑ у роботі немає орфографічних і граматичних помилок, робота містить точні, корисні та сучасні дані, що повністю розкривають тему.

Оформлення, де відзначається:

·         естетичний аспект ‑ при розробці презентації учень дотримувався певної логічної схеми викладу, зробив свою роботу цікавою та привабливою. Оформлення узгоджується зі смислом і акцентує увагу на важливих його моментах;

·         діаграми та малюнки ‑ зображення виконані на високому рівні, вдало розташовані, стосуються теми проекту та допомагають розкрити його зміст;

·         текст, кольорове оформлення, фон ‑ текст легко читається, фон не яскравий і добре пасує до кольору тексту та графіки;

·         списки та таблиці ‑ правильно розроблені та вдало розташовані;

·         гіперпосилання ‑ усі гіперпосилання у презентації працюють.

Взаємодія учнів у процесі роботи ‑ учень із повагою ставиться до інших учнів, добре співпрацює з ними та є активним учасником роботи.

Кілька напрямів демонстрації результатів роботи

Мета демонстрації полягає в тому, щоб показати остаточний результат вашої роботи іншим учасникам проекту та побачити створене ними. При формулюванні конструктивних відгуків доцільно використовувати чіткі вимоги до проекту.

Розуміння учнями того факту, що результати їх роботи у проекті побачать не лише їх вчителі й однокласники, часто стає додатковою мотивацією їх серйозного ставлення до навчання, що, у свою чергу, зумовлює отримання кращих результатів.

Для демонстрації проекту, створеного із застосуванням комп’ютерних технологій, нерідко застосовується спеціальне обладнання, відмінне від традиційного.

Можна запропонувати кілька шляхів демонстрації результатів роботи учнів, якими варто скористатися при роботі у класі.

Робота у невеликих групах. Створіть невеликі групи з чотирьох-п’яти учнів. Кожному учневі дайте 20 хвилин на представлення його проекту у групі та додаткові 5 хвилин для інших учасників групи для подання письмових відгуків.

Робота по змінах. Половина учнів демонструє свої роботи за комп’ютерами, тоді як друга половина та спостерігачі слідкують за їх роботою і готують відгуки. Потім ці дві групи учнів міняються місцями та ролями. Таку роботу можна організувати у дві 45-хвилинні зміни, запланувавши час на обговорення результатів всім класом (скажімо, 30 хвилин).

Увесь клас. Кожен учень використовує проектор для представлення своєї роботи класу.

Обговорення в парах. Роздайте картки для роботи в парах для організації чотирьох сеансів обговорення по 20 хвилин кожен. Використайте 20 хвилин, що залишаться, для обговорення усім класом.

Демонстрацію можна почати з презентації вчителя, якщо ви її створили, яка допоможе представити ваш навчальний проект або план навчального проекту. Вам необхідно зупинитись на ключовому та тематичних питаннях, а також на використаних державних освітніх стандартах і поставлених навчальних цілях проекту.

Під час демонстрації учнівських робіт спочатку доцільно ознайомити учасників проекту з критеріями оцінювання, потім продемонструвати приклади форм оцінювання для кращого розуміння всіма учасниками навчальних цілей створення учнівських робіт. Переконайтесь, що залишили час наприкінці демонстрації для запитань і відгуків аудиторії. Доцільно скористатись вимогами до проекту та формами для відгуків учасників.

Тепер використання нових інформаційних технологій дозволяє значно підвищити зацікавленість учнів тими знаннями, які вони отримують під час навчання. Робота над проектами створює колектив однодумців, для яких процес пізнання нового дає можливість обговорювати проблеми в реальних умовах. Ця робота осмислена й активна - учні повинні систематично й чітко висловлювати свої думки в письмовому вигляді, їм необхідно надсилати й отримувати велику кількість інформації, аналізувати її, синтезувати нові ідеї.

Кожен учень має можливість проявити себе в тому виді діяльності, який йому найбільш притаманний. Одні учні проводять опитування та інтерв’ю, інші малюють, пишуть твори. Ті, хто краще знає комп’ютер, допомагають своїм товаришам в оформленні та створенні кінцевого результату роботи над проектом: презентації, веб-сторінок, інформаційних бюлетенів тощо. Ця робота захоплює ще й тому, що до неї із задоволенням приєднуються батьки, представники громадських організацій, робітники музеїв і бібліотек.

Учитель - активний учасник роботи. Він стає консультантом учнів під час самостійної роботи над проектом. Його координаційна робота може проводитись як з відкритою, явною координацією (ненав’язливо спрямовуючи роботу його учасників, організовуючи в разі необхідності окремі етапи проекту), так і з прихованою, коли він виступає як повноправний учасник проекту.

Пошук необхідного навчального матеріалу приводить до того, що ці знання починають працювати на пошук і придбання все нових і нових знань. Оформлюючи результати своєї праці за допомогою програм Power Point, Publisher, учні краще пізнають комп’ютер і здобувають навички, які знадобляться їм у повсякденному житті.

Методичні поради для консультанта учнівського проекту

Громадянське виховання, яке стало  на сучасному етапі одним із основних напрямків реформування вітчизняної системи освіти, повинно готувати молоду людину до того, щоб вона стала відповідальним громадянином, брала активну участь у суспільному житті країни, знала її закони та структуру державної влади.

Одним із важливих завдань громадянської освіти є виховання у школярів суспільної активності та відчуття відповідальності, підготовка їх до вирішення тих проблем, з якими вони зіштовхуються вже зараз,  і тих із якими доведеться зустрітися після закінчення школи.

Щоб виховати компетентних та відповідальних громадян, не достатньо лише гововорити про демократичні цінності та ідеї. Основою виховання громадянськості є активне залучення молоді до розв’язання тих проблем, які стоять перед нашим суспільством. Усвідомлення того, що великі справи починаються із маленьких вчинків (посадженого дерева, очищеного струмка, допомоги ближньому) призводить не лише до конкретних дій, але й до набуття позитивного досвіду громадської співучасті .

Водночас навики розв’язання соціально важливих проблем  та засвоєння демократичних цінностей важко виробити на звичайних уроках у школі.  Ці навики найбільш успішно набуваються під час соціальної практики.

Діяльність у громаді  є практично першим знайомством юних громадян із елементами громадянського суспільства, коли невелика суспільна група свідомих громадян може реально та практично реалізовувати свій патріотичний потенціал щодо покращення справ  малої та великої Батьківщини.

Якщо молоді громадяни залишаться байдужими до проблем суспільства, не набудуть досвіду соціальної дії  відповідно не буде й  зреалізована головна мета громадянського виховання .

Проектна діяльність знайомить  школярів із методами та технологіями суспільно-політичної активності, дає їм навики участі у громадському житті через набуття практичного досвіду співпраці із місцевою громадою (школа, вулиця, мікрорайон, населений пункт)  та владними структурами.

Працюючи над різноманітними проектами, школярі одночасно є безпосередніми учасниками становлення громадянського суспільства в Україні.

 Процес успішної реалізації проекту передбачає об’єднання спільних зусиль учнів, вчителів-наставників, шкільної адміністрації, органів місцевого самоврядування, громадськості, що спрямовані на вирішення важливих для громади проблем.

Основні положення

Мета. Набуття досвіду соціальної дії шляхом залучення школярів до активної громадської роботи.

Завдання:

Ознайомити учнів

·        із законодавчими документами, які регламентують  питання участі громадян у вирішенні справ місцевої громади;

·        із структурою та функціями органів місцевого самоврядування;

·        з різними формами громадянської активності;

Навчити учнів :

·        бачити проблеми місцевої громади та визначати своє ставлення до них;

·        досліджувати суспільну проблему;

·        працювати в групі;

·        планувати діяльність по вирішенню проблем громади;

·        реалізовувати на практиці свій план дій;

·        контактувати з представниками органів влади, місцевого самоврядування, ЗМІ, громадськими організаціями тощо;

·        представляти результати власної діяльності та оцінювати її;

Методи реалізації. В основу реалізації проекту покладено методику соціального проектування, яка спрямована на набуття досвіду громадянських дій та демократичної поведінки при вирішенні соціально-важливих проблем. В основі методики соціального проектування  лежить інтеграція та безпосереднє застосування набутих знань під час практичної проектної діяльності.

Організація діяльності. Така діяльність може відбуватися як у рамках навчально-виховного процесу, у позашкільній та позакласній роботі,  так і бути складовою роботи молодіжних громадських організацій, клубів тощо. Особливо ефективним є залучення школярів до роботи над соціальним проектом під час літньої суспільно-корисної практики.

Реалізація проекту може відбуватися також у рамках окремого спецкурсу, де 1-2 уроки відводилися б на реалізацію його певного етапу.

Плануючи час на організацію проведення проекту, вчитель повинен враховувати як загальну підготовку учнів класу, так і їхні реальні потенційні можливості.

Задля забезпечення динамізму роботи над проектом бажаним терміном його реалізації є строк 2-3 місяці.

Виконання проекту передбачає залучення до спільної роботи всіх учнів. 

Допомога дорослих. Реалізація такої форми діяльності школярів потребує  кваліфікованої та постійної допомоги вчителя, яка під час релізації проекту вкрай необхідна. Проте участь у проекті буде найбільш корисною для школярів у тому випадку, коли вчитель візьме на себе функції консультанта-порадника, а головну ініціативу у процесі його реалізації будуть проявляти учні. Бажано до процесу  реалізації проекту залучати інших дорослих  - батьків, вчителів школи, представників громадськості та владних структур тощо)

Дорослі (педагоги освітніх закладів, наставники дитячих громадських організацій та об’єднань, батьки, громадськість) беруть участь в Акції на правах консультантів, експертів, членів журі. Працювати над проектом цілком самостійно без сторонньої допомоги учням неможливо. Тому необхідно сконцетрувати  увагу саме на тих моментах, де школярі найбільше потребують допомоги дорослих, а саме:

·        Планування діяльності;

·        Вибір найбільш оптимальних шляхів розв’язання проблеми;

·        Прогнозування наслідків діяльності;

·        Набуття навичок ділової комунікації та презентації результатів діяльності

·        Порівняння отриманих результатів із запланованими;

·        Об’єктивна оцінка роботи над проектом.

Дорослі можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати різнобічні джерела інформації щодо проблеми дослідження, посприяти у контакті із спеціалістам. Проте вони не повинні виконувати основну роботу: писати за школярів листи, телефонувати від їхнього імені, готувати матеріали чи ілюстрації тощо.

Результат. У процесі активної громадської діяльності в молоді виробляються практичні вміння та навички, а саме:

·        критичне мислення  (уміння оцінювати різні джерела інформації під критичним кутом зору, розрізняти реальну інформацію від пропагандистської, визнавати та долати стереотипи й упередження);

·        розв’язання проблеми, конфлікту (вміння об’єктивно аналізувати різні конфлікти, залагоджувати їх, уникаючи агресії та зберігаючи власну гідність, застосувати різні підходи до розв’язання проблем);

·        співробітництво (уміння співпрацювати з іншими у процесі спільного вирішення завдань та розв’язання проблемних ситуацій);

·        перспективне бачення, розвиток уяви  (уміння уявляти кращий стан власного довкілля у перспективі та прагнення до його практичного вдосконалення);

·        толерантність (навички виваженого розв’язання проблем);

·        громадська активність (спроможність впливати на прийняття суспільних рішень та  ефективно співпрацювати  на рівні місцевої та національної громади);

·        комунікативність (оволодівання культурою спілкування, навиками її удосконалення, збагачення словникового запасу, мовною етикою).

Підготовка до реалізації проекту

(підготовчий етап).

Цей початковий етап роботи має на меті набуття певних знань та вмінь, котрі необхідні для компетентної суспільно активної роботи.

Спочатку необхідно:

·        допомогти учням чітко зрозуміти  характер майбутньої роботи та її мету.

·        ознайомити школярів із суттю проекту та основними етапами його проведення,

·        мотивувати учнів до подальшої діяльності (набуття життєво необхідних у майбутньому дорослому житті знань та навичок, зробити добру справу для свого безпосереднього оточення, здобути авторитет та повагу серед шкільного колективу та місцевої громади, взяти участь у представленні результатів своєї роботи на регіональному чи загальноукраїнському рівні, тощо)

Якісна та продуктивна реалізація проекту великою мірою залежить від попередньої підготовки та компетенції самих школярів, тобто наявності у них необхідних знань та вмінь.

З метою підготовки школярів до майбутньої діяльності доцільно запропонувати їм наступні завдання:

Для їх виконання команда поділяється на окремі групи. Кожна із груп отримує завдання підготувати наступну інформацію:

§  про структуру органів державної та місцевої влади, сферу їхньої відповідальності та повноваження;

§  про громадські організації, групи за інтересами, засоби масової інформації, які є найактивнішими у громадському житті Вашої місцевості, регіону;

§  про технологією проведення опитування, анкетування та аналізу їх результатів;

§  про основні правила ділового етикету (написання листа, ведення розмови по телефону, проведення ділової зустрічі тощо);

§  про найвагоміші досягнення, перспективи розвитку та найболючіші проблеми Вашого села, району, міста тощо.

При пошуку такої інформації учні можуть скористатися довідковою літературою, допомогою дорослих тощо. Обмін такою інформацією в класі під час наступного уроку (зустрічі) дозволить не тільки отримати учнями класу необхідні знання, але й згуртувати колектив для подальшої роботи над проектом.

Вивчення актуальних проблем місцевої громади та вибір проблеми для розв’язання

(перший етап).

Метою цього етапу є визначення школярами важливих проблем місцевості та життя громади, обговорення їх актуальності та вибору однієї з них для розв’язання.

·        Методом мозкового штурму старшокласники визначають найбільш актуальні і важливі проблеми у кожній сфері суспільного життя. Нижче подається перелік найбільш типових для нашого суспільства проблем, які зустрічаються в кожній школі, вулиці, мікрорайоні, селі, місті тощо.

Важливо, щоб діти навчилися бачити суспільні проблеми різноманітного характеру: правові, екологічні, соціальні, культурні, освітні тощо

·        Попросіть учнів обговорити важливість та актуальність усіх піднятих проблем зі своїми батьками, рідними, знайомими чи провести відповідне анкетування. Для з’ясування найбільш актуальних проблем місцевої громади учні можуть провести соціологічне опитування серед жителів, використовуючи рекомендації посібника. Стор............................................

·        Складіть список таких проблем і запишіть його на дошці. Спільно проаналізуйте кожну з них. Під час обговорення слід звернути увагу школярів на причини виникнення тієї чи іншої проблеми, її важливість для місцевої громади, перспективи розв’язання.

·        Визначте, вирішення яких проблем не потребує прийняття особливих державних рішень чи зміни законодавства (Так, наприклад, проблеми зміни навчального навантаження чи  програм у школі, підвищення розміру пенсій, забезпечення учнів безкоштовними проїздом до школи тощо можуть виявитися нереальними для розв’язання в межах місцевої учнівської акції ).

·        Школярі дискутують та оцінюють пропозиції своїх ровесників. Необхідно довести, чому саме їхній вибір є найбільш актуальним та важливим,  що проблему можна вирішити шляхом громадської ініціативи..

·        Під час організованого обговорення учні демократичним шляхом визначають одну проблему, яка є для них найбільш цікавою та посильною для  розв’язання.

Важливо мати на увазі, що етап обговорення та вибору проблеми дослідження є досить відповідальним і  його результати впливають на подальшу реалізацію проекту, тому необхідно дотримуватись таких принципів: ·        Демократичність процесу вибору проблеми (вибір проблеми повинен бути зініційований самими учнями та підтриманий більшістю. Противникам такої пропозиції необхідно пояснити, що це є рішення більшості і його необхідно поважати та активно включитись до подальшої роботи); ·        Перспективність подальшого розв’язання проблеми (Потрібно, щоб діти уявили, яким чином можна реалізовувати свої плани) ·                    Простота та реальність проблеми  (Проблема не повинна бути великою, глобальною, далекою від дітей. Найбільший виховний ефект приносить розв’язання невеликої проблеми, яку вдасться згодом повністю практично реалізувати) ·                    Вікова та потенційна відповідність.  (Важливо, щоб школярі взялися за розв’язання тієї проблеми, яка є сумірною рівню їхніх потенційних можливостей, віковим особливостям.)

Під час вибору проблеми слід враховувати наступні фактори: §  наскільки запропонована проблема важлива та актуальна для місцевої громади; §  чи буде цікаво школярам працювати над її розв’язанням; ·        наскільки реальним та законним буде шлях практичного розв’язання проблеми.

·        Якщо у школярів ще не виникла одностайне рішення  щодо вибору конкретної проблеми дослідження, запропонуйте їм ще раз обговорити це питання.  У будь-якому випадку вибір проблеми дослідження повинен бути здійснений самими школярами і схвалений більшістю класу.

·        Попросіть учнів визначити, які позитивні результати вони хотіли би бачити у результаті успішного розв’язання проблеми.

·        На пресконференції (матеріали організації пресконференції подаються на стор. .......................................), шкільній лінійці, батьківських зборах, педраді тощо школярі ознайомлюють громадськість (шкільний колектив, батьків, місцевих жителів, владу, ЗМІ тощо) із своїм бажанням спільними зусиллями розв’язувати конкретну проблему. Учні запрошують на такий захід також тих осіб, які, на їхню думку, зможуть допомогти їм при зборі інформації, виборі оптимального шляху розв’язання проблеми, при необхідності підтримають.

перелік найбільш типових проблем

Для дослідження учні можуть зосередити свою увагу на одній із проблем, що подаються нижче, або взяти для дослідження будь-яку іншу проблему Вашої громади, що потребує свого розв’язання.

Приклади проблем школи та учнівської молоді

 Шкільна територія потребує впорядкування.

  У школі відсутній комп’ютер та  інші сучасні засоби навчання.

 Школярі, особливо із сільської місцевості, мають обмежені можливості у вивченні іноземних мов.

 Відсутність спортивного інвентаря, необлаштованість спортивного залу не сприяють фізичному розвитку школярів.

 Немає коштів для забезпечення шкільної бібліотеки передплатними виданнями та іншою цікавою навчальною чи художньою літературою.

 Рівень культури школярів під час спілкування повинен бути вищим.

 Відсутні місця організації дозвілля молоді в післяурочний час.

 Якість харчування у шкільній їдальні могла б бути кращою.

Приклади проблем місцевої громади

 Поблизу школи стоять рекламні щити, котрі рекламують тютюнові вироби та алкогольні напої.

-      Люди із травмами рухового апарату, які проживають у Вашому населеному пункті, великою мірою ізольовані від суспільства.

-      У  місцевому дитячому будинку відчувається нестача підручників чи канцелярського приладдя для навчання.

-      Люди похилого віку, які становлять більшість населення невеликого села, не мають повноцінного медичного обслуговування.

-      Одна з вулиць, на якій  проживає багато учнів Вашого класу, потребує благоустрою або заборони проїзду вантажного транспорту тощо.

-      

Приклади екологічних проблем.

-      У Вашому населеному пункті (мікрорайоні) немає парку.

-      Місцеві підприємства забруднюють довкілля.

-      Сміттєзвалища немає, або воно невпорядковане чи знаходиться у невідповідному місці.

-      Проводиться невиправдане масове вирубування лісу, паркової зони.

-      Відсутнє озеленення окремих вулиць Вашого села чи міста.

Приклади проблем, пов’язаних з обмеженням прав та свобод особистості.

-      Багато громадян не бере участі у виборах. Особливо це стосується виборів місцевого самоврядування.

-      Люди обурені тим, що виборча компанія відбувається із порушенням норм чинного законодавства.

-      Найініціативніші члени місцевої громади відчувають на собі тиск владних структур.

-      Місцеві засоби масової інформації тенденційно та однобоко подають інформацію. Відсутня свобода слова.

-      Представники менш чисельної релігійної конфесії відчувають на собі тиск більшості.

Дослідження проблеми.

(другий етап)

Метою роботи учнів на цій стадії проекту є збір повної інформації, котра різнобічно характеризує проблему, доводить її актуальність. Рекомендуємо наступний план реалізації цього етапу.

1.Визначення джерел інформації.

Обговоріть  у класі ті джерела інформації, котрі подаються нижче. Визначте, котрі з них є доступними у Вашій ситуації. Школярі можуть запропонувати додаткові джерела інформації, які також слід обговорити в класі. Запитайте учнів, чим може бути корисне кожне джерело інформації.

·        Допоможіть учням визначити, хто відповідно до чинного законодавства. Відповідає за вирішення обраної вами проблеми.

2. Розподіл обов’язків по збору та опрацюванню інформації. Після того, як учні визначили основні джерела інформації, потрібно об”єднати  учнів у  дослідницькі групи. Кожній групі доручається збір необхідної інформації із окремого її джерела. Призначте старших у кожній групі та переконайтесь, чи правильно зрозуміли учні своє завдання. Нагадайте учням про те, що вони будуть звітуватися про виконану роботу перед колективом класу, тому результати своєї роботи вони повинні підтверджувати письмово. Одержану інформацію школярі зберігають також для того, щоб використати її згодом при формуванні презентаційних матеріалів.

2.Обговорення основних правил збору інформації.

Користуючись відповідним текстом (Стор ...............................) обговоріть із учнями основні правила ефективного використання того чи іншого джерела  інформації.

Зверніть увагу!
Важливо щоб під час збору необхідного матеріалу школярі не обмежувалися  інформацією із одних вуст, а зверталися одночасно до різноманітних джерел інформації. Вони повинні пам'ятати про те, що свідчення людей, різноманітні документи, матеріали преси тощо не завжди можуть містити достовірну інформацію. Тому, роблячи певні узагальнення та висновки, необхідно звертатися до різних джерел інформації. Отримати достовірні дані можна лише шляхом критичного аналізу дійсності та співставлення різних кутів зору.

Приклади рекомендацій учням щодо користування окремими джерелами інформації.

1. Бібліотеки

Насамперед спробуйте скористатися матеріалами бібліотеки Вашої школи. Можете користуватися також фондами громадських бібліотек - селищної, міської тощо. Попросіть дорослих відшукати необхідний матеріал у наукових бібліотеках, доступ до яких Вам, можливо, буде утруднений. У них є газети та інші друковані видання, що можуть містити інформацію з досліджуваної проблеми. Працівники бібліотек завжди допоможуть вам підібрати необхідний матеріал, якщо Ви чітко поясните мету свого візиту. У деяких бібліотеках є копіювальні апарати, і ви можете зробити копії відповідних статей для поповнення загальної папки матеріалів із дослідження проблеми.

2. Редакції місцевих газет, радіо, телебачення

Ви можете встановити контакт з редакціями місцевих газет. Можливо, Ваша проблема могла б зацікавити їх також. Кореспонденти газет регулярно збирають інформацію з проблем свого реґіону і зможуть поділитися з Вами своїми знаннями та вміннями. Співробітники газет могли б надати Вам вирізки статей, і, можливо, також фотографії. Майте на увазі також те, що лише частина зібраного журналістами матеріалу потрапляє на шпальти друкованих видань, у радіо чи телеефір.

3. Вчителі школи, в якій Ви навчаєтесь, та інших навчальних закладів

Педагоги Вашого навчального закладу завжди готові надати Вам корисні поради. Особливо компетентну допомогу Ви зможете отримати від тих учителів, котрі викладають дисципліни суспільно-гуманітарного циклу.
Можливо, у Вашому населеному пункті є інші навчальні заклади, викладачі яких можуть бути експертами з обраної Вами проблеми. Зателефонуйте у приймальню і попросіть, щоб Вам допомогли сконтактувати із потрібними людьми.

4. Працівники правоохоронних органів. Юристи

Люди, діяльність яких пов'язана з охороною громадського порядку, дотриманням законів, добре знайомі з багатьма суспільними проблемами. Дізнайтеся, чи немає таких людей серед батьків учнів Вашої школи. Окремі юридичні служби охоче підуть Вам назустріч і нададуть безкоштовні консультації чи іншу допомогу, якщо ви їм чітко поясните суть своєї ініціативи.

5. Місцеві громадські організації та групи за інтересами

Можливо, що суспільна проблема, котру Ви досліджуєте, вже є об'єктом уваги різноманітних громадських організацій, політичних партій, груп за інтересами чи окремих громадян. Спробуйте об'єднати свої зусилля. Попросіть учителя або когось із дорослих допомогти Вам написати їм офіційного листа чи зателефонувати.

6. Державні органи влади

Представники місцевих органів законодавчої чи виконавчої влади за своїм службовим обов'язком повинні завжди бути готові надати Вам консультацію чи допомогу з відповідної суспільної проблеми. Депутати селищних, районних, міських, обласних рад чи Верховної Ради України повинні регулярно приймати громадян свого виборчого округу. Можете нагадати народним обранцям про те, що на майбутніх виборах Ви вже будете мати право голосу.

7. Електронні засоби спілкування

Із багатьма матеріалами стосовно досліджуваної проблеми можна ознайомитися, використовуючи Інтернет. Спілкування із потрібними людьми чи організаціями через електронну пошту заощадить Ваші гроші та час. Якщо у Вашій школі ще немає такої можливості, зверніться за допомогою до інших організацій Вашої місцевості чи приватних осіб.

8. Інформуйте та опитуйте громадськість

Чим більше людей знатиме про Ваш проект, тим більше допомоги Ви отримаєте. Поінформуйте про Вашу участь в акції "Громадянин" своїх друзів, однокласників, знайомих. Попросіть у редакціях місцевих газет, журналів, радіо чи телебачення надати коротку інформацію про досліджувану Вами суспільну проблему. Цілком можливо, що згодом результати Вашої роботи стануть цінним матеріалом для засобів масової інформації.

Подумайте про інші джерела інформації

Зверніть увагу Контактуючи із державними чи громадськими організаціями, школярі повинні пам’ятати, що люди, котрих вони відвідують, мають обмежений час для спілкування з ними. Тому намагання отримати допомогу для розв'язання своєї проблеми безпосередньо від голови обласної чи районної ради, мера міста або генерального директора підприємства займе у них багато часу та не завжди буде продуктивним. Школярі повинні намагатися звертатися саме до тих осіб, які прямо відповідають за обрану ними проблему дослідження. При багатьох установах існують відділи по зв'язках із громадськістю, куди вони зможуть  звернутися за допомогою. Необхідно попередньо домовитесь про зустріч, обумовити її  час та місце а також і кількість учнів , які будуть виконувати таку місію. Заздалегідь чітко продумайте свої запитання чи пропозиції. Важливо звернути увагу школярів на необхідність дотримання основних правил етикету під час спілкування з іншими людьми, були привітними та відповідальними.

Аналіз інформації. Вибір шляху розв’язання проблеми.

(третій етап)

Даний етап має на меті визначення найбільш прийнятного шляху розв’язання проблеми, котре підтримує більшість класу.

Головним завданням цього етапу є систематизація та аналіз отриманого матеріалу, планування діяльності по розв’язанню проблеми..

За допомогою учителя учні компонують матеріал по таких розділах:

§  актуальність та важливість цієї проблеми для села, міста, району чи області;

§  інформація про різні підходи до розв’язання  проблеми;

§  обрана програма дій.

o   Групи школярів презентують зібрані матеріали, наводять факти, статистичні дані, висновки спеціалістів. що доводять наявність самої проблеми, її актуальність.

o   Запропонуйте учням визначити серед місцевої громади тих , хто зацікавлений у розв’язані визначеної проблеми, а також форми їхньої можливої участі у акції. Продумайте, як уникнути перешкод та залучити до вашої справи широкий загал громадськості.

o   Критично аналізуючи зібраний матеріал, учасники робочої групи над проектом визначають різноманітні шляхи розв’язання проблеми та обирають посильні і найбільш оптимальні.

o   Школярі спільними зусиллями складають список добрих справ, які б могли сприяти процесу розв’язання проблеми, та вибирають серед них найбільш ефективні та прийнятні (один або декілька) у залежності від реальних можливостей.

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО РОЗВЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ:

-                                         Написати листа – звернення.

-                                         Підготувати відеофільм.

-                                         Прибрати територію.

-                                         Реально допомогти, виконати певні дії для ліквідації проблеми.

-                                         Написати статтю до обласної газети.

-                                         Провести збір коштів під час фестивалю.

-                                         Виступити на місцевому телебаченні.

-                                         Підготувати інформаційні листівки.

-                                         Відшукати спонсорів.

Обрані способи розв’язання проблеми повині бути передусім законним та узгодженим із тими державними структурами, які є безпосередньо відповідальними за розв’язання цієї проблеми.

На окремому аркуші паперу, який згодом можна буде використати при представленні проекту, учні описують:

§  ефективність вибраних шляхів розв’язання проблеми;

§  відповідність обраних шляхів  вирішення проблеми чинному законодавству України;

§  економічність власного шляху розв’язання проблеми;

§  можливі негативні наслідки практичного втілення обраної програми дій;

ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН ДІЙ ПО РОЗВ’ЯЗАННЮ ОБРАНОЇ ПРОБЛЕМИ

Вид діяльності	Очікуваний результат	Відповідальний	Ресурси	Термін
Написати листа – звернення	Відправлений лист …..	Група №1 Сидоров Ігор	Папір – 3 листки Марки–45 коп Конверт	До 5 травня
Прибрати територію	Прибрана територія	Група №2 Вітюк Ірина	Відра -5, поліетиленові мішки 10. Використання вантажного автомобіля – 1,5 год	До 15 травня
Провести збір коштів під час фестивалю у школі на виготовлення листівок	Зібрані кошти у сумі 15-20 грн.	Група №3 Шаповал Андрій	Скринька із надписом Група охорони Комісія нагляду	До 25 травня
Інформування громадськості	40 листівок мешканцям, котрі проживають поблизу	Група №4 Терещенко Вікторія	Папір – 50листків Використання комп’ютера – 3 год Видрук матеріалів	До 31 травня

Інформуйте громадськість та запропонуйте органам місцевої влади Ваш план дій по реалізації проекту. Скористайтеся порадами щодо співпраці із ЗМІ. Стор.................................

Варто заручитися листами підтримки Вашої акції від адміністрації школи, батьківського комітету, авторитетних осіб.

Наші дії. Розв`язання проблеми.

(четвертий етап)

Реалізація цього етапу передбачає спробу повністю чи частково реалізувати свій варіант розв’язання проблеми, організовуючи різноманітні акції школярів (наприклад, звернення із офіційною петицією у місцеві органи законодавчої чи виконавчої влади, публікація своїх пропозицій у засобах масової інформації, виступи по радіо чи телебаченню, звернення до громадських організацій, залучення до цієї роботи комерційних структур, усіляких фондів тощо).

З іншого боку, школярі, якщо це їм під силу, можуть самостійно розв’язати проблему  безпосередньо через свою практичну участь у різноманітних толоках, доброчинних акціях, фестивалях тощо.

Найбільш оптимальним є такий шлях розв’язання проблеми, котрий поєднував би діяльність владних структур із участю школярів, громади тощо.

Можливо також, що одна лише презентація результатів роботи над проектом (див. наступний етап) перед широкою громадськістю  і стане успішною завершальною стадією практичної реалізації проекту.

Підготовка до представлення проекту

(п’ятий етап)

Презентація матеріалів дослідження перед широкою аудиторією є неодмінною умовою роботи над будь-яким проектом. Успішне представлення результатів дослідження може дати поштовх для подальшого розв’язання проблеми. Це може бути участь у конкурсі таких проектів у своїй школі, місті, районі, області. Представлення проекту може відбуватися також перед учнівським колективом школи, громадськістю свого населеного пункту або безпосередньо перед державними чи іншими структурами (Наприклад: батьківські збори, робоча нарада представників місцевої влади, сесія народних депутатів тощо).

Вчителеві необхідно  допомогти учням чітко узгодити питання щодо організації проведення заходу щодо представлення результатів роботи над проблемою. Для якісної підготовки учнів до представлення матеріалів проекту перед журі чи іншою аудиторією, варто дотримуватися наступного плану:

·        поділіть команду на  чотири групи;

·        проаналізуйте мету та завдання кожної групи.  Переконайтесь у тому, що школярі добре розуміють, що від них вимагається;

·        налагодьте процес обміну інформацією між дослідницькими групами;

·        розподіліть усі зібрані матеріали між окремими групами відповідно до напряму їхньої роботи.

Розглянемо тепер завдання кожної групи щодо підготовки матеріалів проекту до презентації.

Перша група складає перелік визначених учнями актуальних проблем громади; всебічно висвітлює обрану класом проблему та обгрунтовує її актуальність та необхідність її розв’язання;

Друга група висвітлює процес та результати збору інформації, дослідження проблеми;

Третя група аналізує різні шляхи вирішення проблеми, аргументує той варіант вирішення проблеми, який підтримує більшість класу;

Четверта група описує конкретні заходи, здійснені для розв’язання проблеми.

Результати роботи кожної із груп висвітлюються на відповідних розділах демонстраційного стенду (Див. нижче).

Характеристика складових частин презентаційних матеріалів .

Робота всіх робочих груп буде відображена у впорядкованому зібранні усіх матеріалів, що стосуються досліджуваної проблеми.  Воно міститиме два розділи: розділ документації і розділ демонстрації.

1.      Розділ документації (окрема папка, до якої входять важливі матеріали з усіх етапів дослідження проблеми: вирізки з газет і журналів; статті, написані на підставі опитувань місцевих жителів; короткі конспекти про висвітлення проблеми у пресі, по радіо чи телебаченню; пропозиції громадських організацій; уривки з повідомлень державних установ тощо.

2.      Демонстраційний розділ складається з 4-х планшетів, кожен із яких відповідно зображає І, ІІ, ІІІ та ІV стадії роботи над проектом. Під час демонстрації планшети виставляються на столі або прикріплюються до стіни. Об’єднайте учнів у чотири групи, кожна з яких працюватиме над підготовкою окремого стенду. На демонстраційному стенді розміщуються невеликі текстові повідомлення, малюнки, карти, діаграми, фотографії, заголовки статей, статистичні таблиці, політичні карикатури, ілюстрації тощо. Їх учні можуть почерпнути із друкованих видань або самостійно намалювати.

Презентаційні матеріали мають відповідати таким вимогам:

Переконливість

·        Чи  є докази актуальності обраної проблеми  вагомими та переконливими?

·        Чи достатньо пов’язаний план дій із самою проблемою?

·        Чи пояснено, як добитися підтримки громадою запропонованого Вами плану розв’язання проблеми?

·        Чи дійсно Ваш шлях розв’язання проблеми практичний та економний?

·        Чи є реальним розроблений Вами план заходів для розв’язання проблеми?

·        Чи відповідають матеріали розділу документації матеріалам демонстраційної частини.

·        Чи немає зайвого повторення інформації?

  Представлення матеріалів дослідження

(шостий етап)

Цей етап ставить перед собою наступні завдання:

1.     поінформувати широку аудиторію про важливість обраної проблеми;

2.     ознайомити присутніх із результатами етапу збору та  аналіу інформації;

3.     представити  обрані  шляхи розв’язання проблеми;

4.     розповісти про практичну діяльність у ході реалізації проекту

Ці чотири завдання відповідають меті кожної групи по підготовці демонстраційного стенду та папки документів із доповнюючими матеріалами до нього. Під час презентації представники кожної із груп по черзі демонструють основні етапи реалізації проекту.

Як зазначалось раніше, презентація учнівського дослідження проблеми може здійснюватись у різних формах: участь у шкільних, районних, міських чи обласних конкурсах; виступ колективу класу перед учнівським колективом школи, громадськістю свого населеного пункту або представниками державних органів.

Кожен етап проведення акції представляє окрема група школярів, використовуючи  відповідний планшет. Слухачі додатково можуть переглядати матеріали, котрі зібрані в папці документів, а також  ставити запитання.

При представленні результатів проекту бажано дотримуватися наступних правил:

§  Кожна група готує  усне повідомлення і протягом 4-5 хвилин подає  найважливішу інформацію про один із етапів розв’язання проблеми, використовуючи для цього демонстраційний стенд та папку документів. 

§  Під час представлення належить у загальних рисах охопити зміст демонстраційного розділу та розділу документації.

§  Під час презентації потрібно використовувати демонстраційні матеріали, які допоможуть краще сприймати зміст повідомлення.

§  Рекомендується використовувати матеріали, що містяться у папці документів.

§  Під час представлення проекту доцільно брати участь усім членам групи. Це буде переконливим свідченням того, що Ви всі разом працювали над проектом.

§  Учні повинні подавати найважливішу інформацію та наводити чіткі аргументи, говорити вільно й невимушено, уникаючи механічного читання тексту.

§  Під час виступу можна використовувати зазделегідь підготовлені нотатки, але не бажано ними користуватися, відповідаючи на запитання.

§  Представляючи проект, слід використовувати тільки ті матеріали, що розміщені на стенді або знаходяться у папці документів.

Критерії оцінювання проекту.

Вчитель чи оцінювальна комісія можуть оцінити проект за наступними критеріями.

 Завершеність

§  Чи містить кожен розділ зібраних матеріалів достатню кількість інформації, необхідної для розв’язання проблеми?

§  Чи не включили Ви зайвих матеріалів?

 Зрозумілість

§  Чи розміщені матеріали логічно?

§  Чи написані вони зрозумілою мовою, без граматичних і орфографічних помилок?

§  Чи зрозумілі найважливіші матеріали й арґументи?

 Інформативність

§  Чи точною та перевіреною є інформація?

§  Чи охоплює інформація головні факти й найважливіші поняття?

§  Чи важлива зібрана інформація для розуміння проблеми дослідження?

 Доказовість

§  Чи доповнюються документами основні тези Вашого розділу?

§  Чи використовували Ви надійні, вірогідні та різноманітні джерела інформації?

§  Чи завжди Ви довіряли джерелам інформації?

§  Чи наводите Ви приклади та продумані аргументи на підтвердження Вашої позиції?

§  Чи використовували Ви найвідповідніші джерела інформації?

 Наочність

§  Чи відображають наочні матеріали специфічний зміст Вашої теми?

§  Чи інформативні вони? Чи є у кожного матеріалу назва або підпис?

§  Чи пов’язаний логічно розділ документації з демонстраційним розділом?

§  Чи допомагають наочні матеріали зрозуміти зміст конкретного розділу?

      Законність

§  Чи достатньо добре Ви пояснили, що рішення, яке Ви пропонуєте, не суперечить Конституції і законам України?

Підсумок. Оцінка своїх дій.

(восьмий етап)

Після закінчення проекту доцільно організувати обговорення, під час якого учні матимуть змогу оцінити проектну діяльність в цілому та особистий внесок кожного у загальну справу.

 Обмірковуючи досвід, набутий у процесі реалізації проекту, учні можуть відповісти на такі запитання:

 чого і як вони навчилися?

 що б можна було зробити інакше?

 яких умінь і навиків вони набули?

 які переваги надає групова співпраця?

 які були недоліки роботи в групах?

 що вдалося найкраще?

Ви можете запросити на обговорення результатів роботи над проектом усіх дорослих, які допомагали учням чи  безпосередньо брали участь у процесі практичного  розв’язання проблеми.

ПОРАДИ

Як вчитель може створити мотиваційну ситуацію і підтримувати її у процесі роботи учнів над проектом?

Формулюючи мотивацію досягнення, як основу для створення певної атмосфери в класі, вчитель може запропонувати різні варіанти мотивації:

·        намагання самостійно виконати цікаві завдання;

·        прагнення завоювати повагу ровесників;

·        прагнення бути кращим;

·        усвідомлення того, наскільки власна діяльність є корисною для інших людей;

·        знайомство з новими людьми у процесі роботи над проектом.

Звичайно учні мають добру мотивацію для дослідження, якщо вони достатньо цінують навчальну діяльність (навчальний досвід).  Це може бути, коли:

·        їхнє дослідження спрямоване на розв’язання тієї проблеми, яка, як вони вважають, існує і є важливою для розв’язання;

·        тема дослідження для них особисто є цікавою;

·        учні вважають, що процес дослідження захоплюючий.

Для підтримання високого рівня мотивації під час дослідження учні повинні почувати себе:

·        в безпеці (фізично і емоційно);

·        автономними (незалежними);

·        успішними (компетентними, творчими, професійними і знаючими);

·        відчувати, що їх цінують, про них турбуються;

·        задоволеними.

Принципи створення мотивації пізнавальної діяльності:

·        навчальна співпраця  (вчитель і учні є партнерами);

·        цілеспрямованість процесу дослідження (учні повинні самостійно обирати мету пізнавальної діяльності);

·        особиста і практична значущість (учні повинні знати: Навіщо вони це роблять? Для чого це їм потрібно?);

·        успішність і ефективність пізнавальної діяльності (учні працюють ефективно, коли відчувають, що їм під силу  працювати над обраною темою дослідження);

·        позитивна співпраця з консультантом (усвідомлювати, що помилка – це також позитивний результат, оскільки це дає можливість виправити її і знайти інше вирішення проблеми);

·        потрібно враховувати індивідуальні та вікові особливості учнів;

·        потрібно враховувати суспільний та пізнавальний досвід учнів.

Використання інших засобів  підвищення мотивації учнів.

Учні переважно краще працюють і мають більшу мотивацію до роботи, коли існує аудиторія, яку вони поважають і цінують. Є багато способів, як можна використати таку аудиторію.

1.     У перервах між роботою запропонуйте учням поділитися результатами роботи із однокласниками.

2.     Помістіть роботи учнів у вигляді плакатів на стіні в класі, або у шкільній залі чи спробуйте опублікувати ці роботи у пресі чи книзі.

3.     Запросіть батьків, членів громади чи учнів інших класів подивитися, як учні представляють те, чого вони досягнули або навчилися.

4.     Попросіть учнів розповісти своїм сусідам, що вони тільки що почули, дізналися або зрозуміли.

5.     Нехай учні попросять своїх батьків або інших дорослих написати коротко, за що вони цінують їхню роботу, чому вони пишаються нею і які в ній є позитивні сторони.

Як організувати групову роботу учнів по реалізації проекту.

Оскільки успішна реалізація проекту великою мірою залежить від  добре організованої групової роботи учнів, подаємо нижче деякі поради щодо її організації.

За своєю кількістю оптимальною вважають групу з 3-6 осіб, тому, що при меншій кількості учням важко різнобічно розглянути проблему, а при більшій - складно врахувати, яку саме роботу виконав кожний учень.

Найбільш бажано поміщати  в одну групу сильних, середніх і слабких учнів. У різнорідних групах стимулюється творче мислення й інтенсивний обмін ідеями.  Давайте достатньо часу для представлення різних точок зору, для детального обговорення проблеми, для розгляду питання з різних сторін. Потрібно прагнути також, щоб у групах були  і хлопці й дівчата.

Склад групи не може бути постійним протягом тривалого часу. Він змінюється в залежності від змісту і характеру навчальних завдань, що необхідно виконати. Група повинна нести відповідальність за досягнення своїх цілей, і кожен член повинен  відповідати за свою частину роботи. Завдання в групі виконується в такий спосіб, щоб було можливо врахувати і оцінити індивідуальний внесок кожного члена групи й групи в цілому.

Організовуючи роботу учнів в групах, вчитель повинен пам’ятати наступні правила:

1)    Пояснення навчального завдання.

Коли вчитель розділить учнів на групи, він має детально пояснити їм, як виконувати завдання і як учні повинні працювати разом в групі.   

2)    Створення позитивної взаємозалежності всередині групи.

Позитивна взаємозалежність є необхідною для роботи в групі.

Після пояснення завдання учням вчитель має допомогти учням створити атмосферу співпраці за допомогою запровадження позитивної взаємозалежності в їхню роботу. Позитивна взаємозалежність зв’язує учнів один з одним, оскільки жоден учень не може сам, без всіх інших членів групи, успішно виконати завдання. Коли учні чітко усвідомлюють свою позитивну залежність один від одного, то бачать, що робота і зусилля кожного з них потрібні і без них неможливий успіх всієї групи, і що кожен з них робить свій особистий внесок в успіх всієї групи, виконуючи свою роль і завдання.

Вчитель може створити позитивну взаємозалежність учнів у групі, коли:

·        члени групи об’єднані навколо однієї спільної позитивної мети – конкретної причини для дії;

·        учні діляться ресурсами (матеріалами) в процесі роботи, кожен з них відповідає за виконання своєї частини завдання, використовуючи частину інформації, матеріалів для проведення дослідження;

вчитель визначає учням в групі взаємодоповнюючі, взаємопов’язані ролі в процесі дослідження. Ролі визначають відповідальність, яку бере на себе кожен учень в групі для виконання спільного завдання. 

Як активізувати мислення учнів під час обговорення поточних питань по реалізації проекту.

Розробіть запитання і стратегії для стимулювання мислення. Багато учнів мають тенденцію діяти поверхово і очікують, що вчитель подасть їм усе, чого вони повинні навчитися. Заохочуйте, щоб учні формулювали власну думку і критично мислили, а не лише давали відповіді на запитання.

Ставте такі запитання, як:

·        А ви як думаєте?

·        Які рішення ви можете запропонувати?

·        Як це пов’язано з тим, що ви вже знаєте?

·        Якщо ми приймемо цю позицію, куди це нас заведе?

·        Які ускладнення це може викликати?

·        Чи те, про що ми говоримо, пов’язано з попередніми подіями?

·        Які зміни відбулися?

·        Які переконливі аргументи ви можете навести на підтримку своєї позиції?

·        Які можуть бути альтернативні підходи до проблеми?

·        Як це можна було б використати раніше?

·        Чим це могло б бути корисним для нас?

·        Які перешкоди можуть виникнути на вашому шляху?

ПРАВИЛА УСП1ШНО1 КОМАНДНО1 РОБОТИ

ПОРАДИ УЧНЯМ

¨     Визначте, що для вас є головними цінностями.

¨     Пам’ятай, що ти – частина команди і без тебе команді буде важко

¨     Будь активним

¨     Вчасно та ретельно виконуй доручену справу

¨     Допомагай іншим в разі потреби

Не “тягни ковдру на себе”, пам’ятай, що в першу чергу від тебе команда чекає якісного виконання твоїх обов’язків.

§     Яким чином можна провести прес-конференцію

ПОРАДИ УЧНЯМ

Прес конференція може бути найкращим способом презентації вашої проблеми якнайширшому колу людей, стати центром уваги певних кіл громадськості. Якщо ви впевнені, що ваша проблема цікава значному колу осіб, то чому б не запросити представників преси, радіо, телебачення на зустріч з вами.

На прес конференції ви можете оголосити про початок вашої кампанії чи про результати роботи.

Однак треба пам’ятати, що проведення прес-конференції – справа складна і відповідальна. Щоб вона була успішною потрібно знати деякі речі.

Вибір місця проведення.

Перш за все продумайте, щоб місце проведення прес-конференції було публічним: шкільний актовий зал, зал засідань міськради, зал у бібліотеці... Воно повинно бути якомога ближче до тих людей, яких ви плануєте запросити (ні журналісти ні представники влади не люблять гаяти час на долання значних відстаней).

Продумайте й такі моменти як величина залу, де буде проходити прес-конференція : він не повинен виглядати порожнім через малу кількость запрошених.

Оберіть хто з вас буде виступати публічно. Промовець повинен мати гарну дикцію, спілкуватися вільно. Виступ потрібно підготувати так, щоб він був динамічний, сприймався як декларація чи заклик. Прес-конференція – не місце для імпровізацій. Головний виступ варто потренувати декілька разів.

Продумайте як можна привернути увагу присутніх. Можливо це яскраві плакати чи заклики на столах чи на стінах. Нехай назва акції чи кампанії буде прописана  декілька разів, щоб вона запам’яталась.

Коли плануєте прес-конференцію, то подумайте, чия присутність на ній для вас буде вигідною: можливо це – представники влади, директори фірм, відповідальні особи... Попередьте їх завчасно. Щоб привернути увагу громади дайте оголошення в пресі чи по радіо, вивісьте листівки. За день до прес-конференції направте електронні листи адресатам чи зателефонуйте їм. Обов’язково вказуйте день, місце та час проведення прес-конференції. Не наполягайте, а запрошуйте. Запрошуючи, дайте зрозуміти що присутність на прес-конференції потрібна не лише вам , а й корисна для них.

Варто роздрукувати матеріали (ваша заява, тези, пропозиції...) та прослідкувати, щоб кожен присутній на прес-конференції отримав їх. До цих матеріалів можна додати список учасників акції, контактні адреси, телефони.

Потурбуйтеся, щоб інформація, яку ви пропонуєте, була легкою для сприйняття, невеликою за обсягом, привабливо оформлена.

Необхідно бути готовими до запитань. Підготуйте одного з учасників, хто буде “спеціалістом” по відповідях на запитання, чи розподіліть тематику та добре підготуйтеся.

Пам’ятайте, що відповіді повинні бути короткими, змістовними, конкретними і містити заклики . Не потрібно бути напруженими, навпаки - тримайтеся вільно, говоріть розкуто – це ваша справа і ваша справа – права.

Старайтеся уникати відповідей “Я не знаю” чи “Це складне питання”.

Використовуйте в таких випадках  слова “ Над цим потрібно подумати” чи “Ваше зауваження слушне”.

Прикладіть зусиль, щоб на прес-конференції були поважні особи. Ніколи не завадить присутність людей знаних та авторитетних. Для цього попередньо проведіть з ними переговори. Якщо ви отримали згоду від такої людини , проінформуйте про її присутність журналістів та інших запрошених. Позитивний відгук таких людей на вашу акцію створить сприятливу для вас атмосферу на прес-конференції.

Якщо для збору інформації треба відвідати бібліотеку чи іншу установу

Учні можуть це зробити індивідуально або невеликою групою із двох-трьох чоловік. Те саме стосується й інших державних, громадських чи приватних установ, де вони могли б отримати інформацію щодо досліджуваної проблеми.

Як правило, бібліотеку відвідують без попередження, проте, якщо такий візит здійснюватиме група учнів і з конкретно визначеною  метою, то тоді доцільно поінформувати про це бібліотекаря заздалегідь. Це також  дасть змогу бібліотекарю завчасно підготувати необхідну літературу для учнів. Приміщення бібліотеки є завжди центром духовного життя школи, мікрорайону чи населеного пункту, тому розміщена у ній на видному місці інформація про Ваші плани щодо роботи над місцевою проблемою зможе залучити до цієї справи більше людей.

Аналіз газетних та журнальних статей.

Варто зазначити, що щоденна преса відіграє надзвичайно важливу роль у житті громадян. Газети і журнали можна ефективно використовувати у разом з іншими матеріалами (текстами публічних виступів, офіційними документами). Газети і журнали пропонують величезну кількість матеріалів різного виду. Це репортажі; статті з викладенням поглядів на важливі суспільні події; редакторські колонки, де викладено позицію цього органу преси, реагування на останні події; авторські публікації; листи до редакції; політичні заяви; огляди громадської думки та результати опитувань; аналізи текстів прийнятих законів; політичні карикатури, які допоможуть учням образно уявити політичне життя. Основною властивістю газети є виклад протилежних поглядів стосовно конфліктних ситуацій в суспільстві.

Газети та журнали можна використовувати як джерело інформації при різних видах проектної діяльності школярів. Зокрема:

-       у газетах публікуються тексти законів, протоколи судових засідань, тексти публічних виступів;

-       на основі газетних матеріалів можна отримати додаткові відомості щодо проблеми, що її вивчають учні;

-       газета є джерелом інформації про поточні події (учні можуть учитися простежувати розвиток суспільного явища за газетними повідомленнями протягом певного терміну);

-       у газеті можна публікувати результати роботи учнів над кожним із етапів проекту.

Як провести інтерв`ю

ПОРАДИ УЧНЯМ

	Слід заздалегідь домовитися про місце та час зустрічі із людиною, котра погоджується відповісти на Ваші запитання;
	для того, щоб учні виглядали компетентними співрозмовниками, належить ще раз переглянути усю інформацію, яку вони вже зібрали стосовно досліджуваної проблеми;
	На домовлену зустріч необхідно з`явитися вчасно у визначений час, розказати  про свою участь у проекті, чітко сформулювати мету розмови;
	Необхідно записати анкетні дані співрозмовника (за умови, якщо він бажає залишитись невідомим, можна цього не робити). Перед тим необхідно продумати, яка саме інформація про людину, що даватиме інтерв`ю, потрібна для Вашого дослідження, надто багато питань можуть викликати неспокій і нещирість відповідей;
	Основні питання слід готувати  заздалегідь, ставити їх тактовно, не відволікаючись від теми. Але водночас не треба перебивати співрозмовника, інакше можна пропустити важливу для дослідження інформацію;
	Слід уважно вислуховувати інформацію, записувати всі матеріали на касету чи занотовувати у зошит;
	Доброзичливо ставтеся до співрозмовника. Якщо Ваші особисті переконання не співпадають із думкою людини, що дає Вам інтерв`ю, не намагайтеся перевиховувати чи повчати її;
	Не забудьте подякувати за розмову, що відбулася. Якщо Ви бачите, що людина щиро зацікавилася Вашим проектом, не забудьте потім повідомити її про результати Вашої діяльності.

Якщо треба зателефонувати до якоїсь установи щоб отримати інформацію чи домовитися про зустріч.

ПОРАДИ УЧНЯМ

·        Якщо Вам доручено зв'язатися із кимось по телефону, не забудьте відрекомендуватися.

·        Чітко поясніть цій людині, у чому полягає Ваше завдання і чому Ви звертаєтеся саме до неї.

·        Важливо, щоб Ви записали отриману інформацію.

У більшості випадків про зустріч домовляються зазделегідь по телефону чи іншим шляхом. Цим має займатися один учень. Можете відрекомендуватися за зразком:
Доброго дня!
Мене звати... Я - учень(учениця) ____ класу школи № __ .
Я - вихованець(вихованка) (прізвище вчителя (вчительки).
Ми досліджуємо місцеві проблеми: які вони, як їх розв'язують відповідні державні інституції, і яким чином ми могли б взяти участь у їхньому розв'язанні.
Наш команда учнівського самоврядування  досліджує... (короткий опис проблеми).
Мені потрібно зібрати інформацію з цієї проблеми, щоб потім ознайомити з нею свій клас.
Чи можу я поставити Вам декілька запитань зараз, чи, можливо, краще зателефонувати іншим разом або домовитись про безпосередню зустріч?

У разі позитивної відповіді на ваш запит не забудьте уточнити та записати точну дату й час подальшої телефонної розмови чи візиту. Після того самому або у складі невеликої групи (2-3 особи) треба вчасно завітати до потрібної установи і попросити когось із співробітників надати необхідну інформацію.
В усіх інших випадках попросіть надіслати Вам хоча б якісь матеріали з цієї проблеми, які б Ви могли потім використати. Не забудьте при тому вказати свою поштову адресу.

Якщо треба написати листа з проханням надати

необхідну інформацію чи організувати зустріч

ПОРАДИ УЧНЯМ

Від стилю написання листа, його зовнішнього вигляду великою мірою залежить успіх справи. Попросіть когось із дорослих скласти офіційного листа, у котрому згідно з правилами ділового етикету чітко та лаконічно викладається суть Вашої проблеми. Колективний лист надасть поважності Вашому зверненню, а відправлення його поштою може стати ґарантією отримання відповіді. У верхній частині аркуша неодмінно вкажіть назву організації, до якої звернений лист, а також дату відправлення. Не забудьте написати свою зворотню адресу.
Ось деякі приклади написання листів:


с.Заможне, 15 березня 2013 року

Власникові Приватної фірми
"Добробут"

Шановна/ий п. ………..,
Ми, команда учнівського самоврядування ,,, школи  працюємо над проектом…..
Об'єктом свого дослідження колектив нашого класу обрав проблему відсутності спортивного інвентаря у нашій школі. Як показало наше дослідження, ця проблема є надзвичайно важливою та актуальною для збереження здоров'я молодого покоління. Відсутність сучасного спортивного інвентаря не дає змоги нашим вчителям повноцінно проводити уроки фізкультури, а також є однією із причин куріння малолітніх, вживання наркотиків та дитячої злочинності.
Шановна/ий п. , колектив  нашої школи звертається до Вас із великим проханням надати посильну допомогу для купівлі тренажера для спортивного залу школи. Його загальна вартість складає______.
Свою готовність підтримати нашу ініціативу висловив відділ культури та спорту міської держадміністрації, дирекція нашої школи, редакція газети міської газети "Незалежна", а також члени батьківського комітету. Ваш внесок може бути мінімальний, проте, в будь-якому випадку Ви зробите неоціненну справу - сприятимете формуванню фізичної культури багатьох поколінь учнів нашої школи.
Зі свого боку ми зобов'язуємося широко інформувати громадськість про благодійний внесок Вашої організації до цієї корисної справи.
Учні нашої школи також запрошують Вас взяти участь у презентації нашого проекту перед місцевою громадою, котра відбудеться _______ у приміщенні Будинку культури. Початок о ____.
Будемо дуже вдячні за Ваше розуміння та підтримку.

З повагою лідерська група ….. школи

с.м.т. Градизьк, _________ 2013 року
 Депутатові районної ради
п. _______________

Шановна/ий п. …

Ми раді повідомити Вам, що протягом останніх шести місяців команда учнівського самоврядування … школи  брала участь у реалізації проекту в рамках обласного фестивалю-конкурсу «Ми віримо в гарнє майбутнє».

         Темою нашого дослідження стала проблема …... Проведене нами дослідження цієї проблеми засвідчило її важливість для усіх громадян нашого селища. Об'єднавши зусилля із керівництвом селищної ради, місцевим заводом будівельних матеріалів, нам вдалося організувати проведення …….

Шановна/ий п. ____ запрошуємо Вас взяти участь у представленні результатів нашої громадської роботи, котрий відбудеться ________ 2013 року у приміщенні Градизької ЗОШ І-ІІ ступенів №1.

З повагою група група лідерів учнівського самоврядування Градизької ЗОш І-ІІ ст.. №1 (підписи)

с.м.т. Градизьк, _________ 2013 року

Директорові підприємства п…..

Шановна/ий п.… ,
Група лідерів учнівського самоврядування Решетилівської гімназії, беручи участь у обласному фестивалі-конкурсі «Ми віримо в гарнє майбутнє», проблемою свого дослідження обрала критичну ситуацію, що склалася із забрудненням Вашим підприємством єдиного у нашому селищі ставка.
Зібраний нами у ході дослідження цього питання матеріал (копії додаються) говорить про причетність підпорядкованого Вам підприємства до цієї екологічної катастрофи у нашій місцевості.
Дуже просимо Вас розглянути питання про припинення викиду брудних відходів у водоймище, яке є окрасою нашого населеного пункту. Сподіваємось, що працівники Вашого підприємства, котрі проживають у нашому місті, також будуть вдячні Вам за таке рішення.

З повагою група лідерів учнівського самоврядування Решетилівської гімназії (підписи)

Анкетування

ПОРАДИ УЧНЯМ

Щоб отримати за допомогою анкетування достовірні дані, слід дотримуватись певних правил:

		на початку кожної анкети у двох реченнях опишіть мету, з якою Ви проводите це анкетування, хто Ви, який проект представляєте;
		кількість питань у анкеті має бути мінімальною;
		страйтесь зробити так, щоб людині, яка відповідає на питання Вашої анкети, треба було якнайменше писати: якщо Ви знаєте, які можуть бути відповіді на питання, впишіть їх так, щоб достатньо було лише підкреслити потрібну відповідь (такі питання анкети називаються закритими). Закриті питання можуть містити місце для власної віповіді, якої немає серед перерахованих;
		відкриті питання (які не мають варіантів відповідей) не мають підказок і не "нав`язують" певної думки. Вони дають більш повну інформацію. Але слід пам`ятати, що таких запитань має бути небагато;
		окремо (на початку анкети або в кінці) подається блок запитань щодо анкетних даних про людину, яка заповнювала Вашу анкету. Як і в інтерв`ю, добре продумайте, що саме Вас цікавить, не задавайте зайвих запитань;
		питання анкети мають бути надруковані (або написані друкованими літерами чи чітким каліграфічним почерком) достатньо великими літерами, щоб відповідачеві було зручно читати анкету;
		у кінці анкети не забудьте подякувати за співпрацю;
		будьте ввічливими, роздаючи анкети. Також слід віднестись із розумінням до того, що не у всіх людей, яким Ви пропонуватимете заповнити анкету, знайдеться на це час;
		роздаючи анкети, постарайтесь мати з собою кілька запасних ручок на випадок, коли у відповідача не виявиться своєї.

Пошук інформації за допомогою Інтернету

ПОРАДИ УЧНЯМ

Якщо у Вас є можливість скористатись Інтернетом у пошуку потрібної інформації, але Ви не знаєте, де її шукати, скористайтесь послугами пошукових серверів. Будь яка із сторінок, які вікриються згодом, обов`язково міститиме вікно пошуку (2), де ви зможете набрати слово чи фразу, яка Вас цікавить та натиснути кнопку "Пошук" (поиск, search) . За кілька хвилин на екрані з`явиться перелік веб-сторінок, у текстах яких трапляється слово, за яким Ви шукали. Вам залишається лише вибрати ті, які Вас зацікавили найбільше та натиснути на їхню назву.

Як відшукати необхідні ресурси для проведення дослідження

ПОРАДИ УЧНЯМ

У ході роботи над проектом Ви можете відчути нестачу необхідних ресурсів.
Звичайно, процес дослідження проблеми потребує не тільки часу, але й необхідних матеріалів чи навіть певних коштів. Інколи такі прості та буденні проблеми нашого життя як, наприклад, нестача канцелярського приладдя чи брак коштів для проведення міжміської телефонної розмови, можуть звести нанівець увесь процес розв'язання важливої суспільної проблеми. Це питання належить спільно обговорити у класі ще на початковому етапі роботи над проектом і спробувати відшукати можливі шляхи його вирішення. Це може бути окремим завданням однієї із робочих груп.
Реально зважте спочатку Ваші потреби, а потім оцініть існуючі можливості їх задоволення. Спроба віднайти необхідні для цього кошти не завжди принесе успіх.
Вам завжди будуть готові допомогти тоді, коли ви попросите скористатися необхідними ресурсами, які вже є у певних установ чи приватних осіб, наприклад, принтером для роздруку документів чи папером для виготовлення презентаційних планшетів.
Оцініть, перш за все, можливості Вашого навчального закладу, а також державних установ, підприємств, які знаходяться у Вашому населеному пункті. Зверніться до них із письмовим проханням, обгрунтувавши попередньо необхідність такої допомоги та її обсяг. Вам завжди будуть готові допомогти ті дорослі, діти яких навчаються у Вашому класі чи школі.


Пам`ятайте!
Ви отримаєте допомогу лише тоді, коли Ваші запити будуть обґрунтовані, реальні і скромні. Будьте при цьому завжди ввічливими та дякуйте за надану допомогу.